"Но имею против тебя то, что ты
оставил первую любовь твою." - (Откровение 2:4)
***
Ты ходишь по тоненькой грани,
Твой разум блуждает во тьме.
Давно уже брат христианам,
И в Божьей давно ты семье...
В собрании, набожно-свято,
Ты гимны поёшь в унисон,
Но дома, забыв о Распятом,
Ты миром опять увлечён.
Не ищешь Божественной длани,
Не ищешь общения с Ним.
Ты ходишь по тоненькой грани,
Хотя ты давно христианин.
От первой любви отгорело,
И в сердце твоём лишь зола.
Я помню, твоё сердце пело,
И жаждало только Христа.
И в каждой свободной минуте,
Ты к Слову прильнуть так спешил.
Забыв о Божественной сути,
На грань незаметно ступил.
Тебя не влечёт очищенье,
О святости больше молчим,
Мой друг, ты уже в пораженьи,
Хотя ты давно христианин...
О первой любви забывая,
Теряем духовности вкус,
Мы ленью себя отравляем...
Помилуй Сын Божий, Иисус...
Помилуй, страх Божий имея,
Нам временем всем дорожить,
Любовью к Тебе, пламенея,
Для славы Твоей только жить!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.